Росія узаконила покарання за невизнання анексії Криму: що робити Україні та чим це загрожує пересічним українцям
Тепер Держдума почала правити й інше законодавство. Так, згідно із законом про протидію екстремізму, тепер будь-які заклики до відчуження «території Росії» (наприклад, слова «Крим — українська») кримінально переслідуватимуться. Втім, заклики до захоплення чужих територій кремлівський режим не вважає екстремістськими. «Декому доведеться зменшити свій запал: Крим, Курили, Калінінград і Карелія — це території Російської Федерації, ними і залишаться. До речі, згідно з текстом законопроекту, він не поширюється на приєднання територій, йдеться лише про відчуження», — радісно повідомив у Facebook віце-спікер Держдуми РФ Петро Толстой.
Причому до відповідальності кремлівський режим спробує притягнути не лише залишки осудних росіян, а й людей, які проживають за межами РФ. А голова Держдуми В'ячеслав Володін вже прямо заявив, що Росія вимагатиме арешту та екстрадиції українських політиків, які борються за повернення Криму.
Чим загрожують новели російського законодавства громадянам України та інших країн, які виступають, наприклад, проти окупації Криму, чи зможе тепер Росія подавати їх у розшук Інтерполу та вимагати екстрадиції до РФ, «ФАКТАМ» прокоментували екс-міністр закордонних справ України Павло Клімкін та Володимир Василенко — Надзвичайний та Повноважний посол України, професор, доктор юридичних наук, екс-суддя Міжнародного кримінального трибуналу з колишньої Югославії, співавтор Декларації про державний суверенітет України.
«Росія намагається визнати злочинцями всю цивілізовану міжнародну спільноту»
Павло Клімкін: — Я вважаю, що Росія робить погану послугу. Оскільки весь цивілізований світ чітко вказує, що Крим окупований. Це і міжнародно-правова та політична позиція. Таким чином у Росії намагаються визнати всю цивілізовану міжнародну спільноту злочинцями. Це для російської влади закінчиться дуже погано.
Володимир Василенко: — Небезпека для українців становить саме існування Росії та політика, яку РФ проводить щодо України. Ця політика не ґрунтується на праві, вона ґрунтується на грубій силі і є нелегітимною та протиправною. З погляду верховенства правничий та принципу «pacta sunt servanda» («договори повинні дотримуватися»), ухвалені нині у РФ закони не витримують критики. Сучасне міжнародне право забороняє агресію, вважає агресивну війну міжнародним злочином, а договори та будь-які акти, нав'язані за допомогою сили, визнає нікчемними із самого початку.
Приєднання до території СРСР, наприклад, Калінінградської області, колишньої частиною Східної Пруссії, з погляду міжнародного права, свого часу мало правомірний характер: це була форма відповідальності Німеччини за розв'язану нею агресивну війну. Тому кожен такий випадок слід розглядати окремо.
Агресія ж Росії, наслідком якою стала анексія Криму, є неправомірною, з точки зору міжнародного права. І тому ці національні російські закони, що приймаються, суперечать принципам міжнародного права і не можуть бути підставою для переслідування не тільки громадян інших країн, а й самих росіян. Інтерпол не повинен задовольняти прохання Росії щодо затримання та екстрадиції громадян, які обґрунтовуються цими нікчемними законами.
— Чи не ускладнять ці зміни у російському законодавстві повернення окупованих територій РФ?
Павло Клімкін: — Моя думка — це лише прискорить процес повернення. Росія потрапляє в абсолютно маразматичну та ірраціональну історію, намагаючись «призначити» злочинцями десятки мільйонів людей у всьому світі, які мають чітку позицію. І кримінальне переслідування цих людей, повторюся, робить Росії дуже погану послугу. Цим кроком Росія хоче створити певний жупел, але це повністю звернеться проти неї.
Те, що вона внесла до конституції, було першим кроком, засудженим у світі. А те, що вона робить зараз, щонайменше спроба засунути себе в якусь чорну скриньку. І те, що вони поводяться злочинно, у світі вже всі зрозуміли. Тепер світ розуміє, що вони поводяться ще й ірраціонально.
Володимир Василенко: — Питання риторичне. Вони не можуть ускладнити або полегшити повернення окупованих територій. Згідно з міжнародним правом, тимчасово окуповані території юридично є територіями України і мають бути, раніше чи пізніше, повернуті Україні. Як це буде зроблено — це вже інша історія. Адже реальна ситуація зараз: Росія не визнає самого факту агресії проти України та окупації наших територій.
«Влада України повинна інформувати громадян про можливі кримінальні наслідки поїздок до Росії»
— А що Україна та міжнародна спільнота можуть протиставити цим діям Росії?
Павло Клімкін: — Це лише зміни у внутрішньому законодавстві Росії. Їх ніхто не повинен визнавати. Ми з нашими партнерами та друзями повинні вести роботу, щоб міжнародне співтовариство мала з цього приводу спільну політичну позицію, чітко виражену на всіх міжнародних майданчиках: ООН, ОБСЄ, Раді Європи, ЄС, «Великої сімці» та інших. За такі закони мають запроваджуватися додаткові політичні та економічні санкції. І в цьому напрямі слід послідовно працювати.
Володимир Василенко: — Для того, щоб запобігти можливим негативним наслідкам нинішніх дій Росії, українська влада має опротестувати саме ухвалення цих законів шляхом направлення дипломатичної ноти. Нота має чітко вказувати на протиправність ухвалення таких законів. Також потрібно інформувати Міжнародний кримінальний суд (Міжнародний трибунал у Гаазі. — Авт. ) про можливі неправомірні дії Росії, пов'язані з ухваленням неправомірних законів. Треба інформувати Інтерпол щодо ситуацій, які можуть виникнути у зв'язку із цим. Попередити про правову відповідальність самого Інтерполу як організації, якщо він виконуватиме неправомірні капризи Росії.
І треба направити відповідні дипломатичні ноти чи хоча б дати відкриту заяву МЗС України. Поширити його як офіційний документ ООН, детально проінформувавши про ситуацію, що склалася, усі держави — члени ООН. Попередивши їх, що затримання громадян України на прохання Росії та на підставі цих російських законів буде порушенням міжнародних зобов'язань, міжнародного права і сприйматися як недружній акт проти нашої країни.
Міжнародне співтовариство — це суверенні держави світу і створені ними міжнародні, міждержавні організації. І Україна має як у рамках цих організацій добиватися засудження дій Росії, так і на двосторонньому рівні вживати заходів щодо інформування про неправомірний характер та цілі цих дій.
МЗС України має підготувати проекти відповідних резолюцій Парламентської Асамблеї Ради Європи, ООН, ОБСЄ та інших організацій, які засуджують дії Кремля, невиконання Росією міжнародних зобов'язань. І працюватиме для прийняття цими організаціями цих документів, які передбачають санкції проти Росії. Якщо в резолюціях будуть передбачені санкційні заходи, це може мати вплив на Росію. Все залежатиме від того, наскільки серйозними будуть санкції, наскільки відповідально виконуватимуться резолюції державами — учасниками міжнародних організацій.
Звичайно, зайвих ілюзій не варто виношувати, оскільки Росія — держава непередбачувана, держава, яка визнає право сили, а не силу права. Але інформувати наших партнерів, використовувати цю інформацію як додатковий аргумент для посилення санкцій проти Росії як держави-агресора необхідно. Адже ці зміни у законодавстві РФ спрямовані на виправдання її агресії проти інших країн. Вони самі є елементами агресії, проявом агресії та правової війни, яку Росія веде проти України та проти всієї світової спільноти. Тому тут має проявлятися дипломатія України як країни, яка найбільше постраждала і від російської агресії. Як країни, і нині агресії з боку Росії.
І, звичайно, треба проводити широку роз'яснювальну кампанію всередині України, серед наших громадян, які мають припинити будь-які поїздки до Росії. Українці мають бути поінформовані, що в Росії в будь-який момент їх можуть заарештувати і кримінально переслідувати. На війні як на війні. Якщо Україна не чинитиме гідного опору агресору не лише на полі бою, а й у всіх сферах, навряд чи ми зможемо витримати цю агресію.
— Не є таємницею, що Росія робить все, щоб привести до влади в Україні проросійські сили. Якщо уявити, що це їй вдасться, чи зможе вона кримінально переслідувати українських патріотів? Екстрадувати з України наших громадян забороняє Конституція України. Але їх можуть судити у нас за звинуваченнями, висунутими російською стороною. (Як, наприклад, віддали під суд у Кривому Розі Євгена Л., звинуваченого у серії вбивств та зґвалтувань дітей у Ленінградській області.) Чи не стануть українських патріотів судити в Україні за порушення російського законодавства про екстремізм?
Павло Клімкін: — Не переходжу на якусь патетику, але вважаю, що після цієї багаторічної війни, після того, як стільки чоловіків і жінок віддали своє життя за незалежність і цілісність України, ніколи при владі не буде проросійської більшості, дружньої до нинішньої кремлівської режиму. Не знаю, якою буде Росія в довгостроковій перспективі, але проросійської більшості в нинішній Україні не може бути. До того ж, не можна судити всі десятки мільйонів, які борються проти окупації Криму та Донбасу. Так само, як і наших прихильників за кордоном. Росія таким рішенням зажене себе на пастку.
Володимир Василенко: — Не хочу навіть говорити на цю тему — це несерйозні спекуляції та фантазії. Не може застосовуватись іноземне законодавство українськими судами. Українське законодавство передбачає покарання за злочини відповідно до законів України, а не якоїсь чужої держави. (Зазначимо, що Євгенія Л., який на той час уже отримав довічний термін за зґвалтування та вбивство курсантки Національної академії внутрішніх справ Аліни Т., судили хоч і на підставі наданих російськими правоохоронцями матеріалів, але за українським законодавством. — Авт.).
Як раніше повідомляли «ФАКТИ», про нікчемність змін у російському законодавстві, які закріплюють «російський статус Криму», заявила речник МЗС України.
А російський політик і правозахисник Лев Шлосберг в ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» висловив думку про те, що референдум про виправлення конституції — колосальна фальсифікація в історії Російської Федерації з моменту появи будь-яких виборів.
3305Читайте нас у Facebook