Рівно 250 років тому, 13 квітня 1771 року, в англійському місті Іллугане, графство Корнуелл, народився майбутній винахідник першого у світі паровозу Річард Тревітік. Університетів він не закінчував. Після школи самостійно вивчив всі премудрості парової техніки і, отримавши скромну посаду інженера в одній з компаній, почав створювати стаціонарні машини, що працюють при високому тиску. Тревитик досить швидко освоїв циліндричні парові котли і в 1797 році в нього спалахнула ідея створення парових візків. Уже в 1801 році успішні випробування таких візків пройшли в Корнуеллі та Лондоні. Але молодому талановитому винахіднику цього здалося замало. Він відчував, що здатний на більше. Причому, як в прямому, так і в переносному сенсі слова.

Створивши декілька парових машин, які використовувалися для шахтних підйомників, Тревитик в тому ж 1801 році побудував свій перший паровоз (або «дорожній локомотив», як його спочатку називали), який отримав досить дивне ім'я «Puffing Devil» («Пихкаючий чорт»). Компонування паровоза було настільки вдалим, що потім використовувалося в паровозобудуванні буквально до останнього часу. А, хочу зауважити, у багатьох країнах світу паровози й до сих пір використовуються як для перевезення вантажів, так і в пасажирських перевезеннях по залізницях.

Наступним винаходом Тревитика став паровоз «Колбрукдейл», швидко розвалений ще в ході випробувань. А ось справжню славу приніс винахіднику вже його третій паровоз «Penydarren», названий так на честь металургійної компанії, яка його замовила. Він-то і вважається першим в світі справжнім паровозом.

До речі, величезний ажіотаж в англійських газетах викликав суперечку між власником цієї компанії Семом Хомфрі і одним його конкурентом з Південного Уельсу. Хомфрі поставив 500 золотих гіней (дуже велику на ті часи суму) на те, що його паровоз протягне за собою вантаж в 10 тонн на відстань 10 миль. І ось у лютому 1804 року паровоз з 5 вагонами, завантаженими 10 тоннами заліза, та ще й з 70 пасажирами, проїхав всі 10 миль між підприємствами Хомфрі за 4 години 5 хвилин з середньою швидкістю 3,9 кілометра на годину. Восторг публіки, що зібралася, важко було описати.

Власне кажучи, на цьому історія винаходів Річарда Тревитика несподівано обривається. Продавши разом з паровозом всі свої патенти містеру Хомфрі, «батько паровозів» Тревитик емігрував до Південної Америки. А залізні дороги й паровози в Англії почали будувати вже зовсім інші люди …

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра і щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.