«Такого просто не може бути», — скаже хтось, дізнавшись докладніше про життя улюбленця публіки Георгія Віцина, який народився в цей день 104 роки тому.

Чого не може бути? Та всього цього не може бути! Тому що так не буває. Починаючи з того, що народився він в Ленінградській області в місті з абсолютно радянською назвою Теріокі (нині Зеленогорськ) і закінчуючи тим, що, будучи вже відомим артистом, практично ніколи не бував в галасливих компаніях, не давав інтерв'ю журналістам, не з'являвся на прем'єрах нових фільмів і навіть не пив ні краплі спиртного! Знаєте, смішної сцени в картині «Кавказька полонянка», де Бовдур, Бувалий і Трус п'ють пиво, могло не бути взагалі. І тільки через те, що Віцин (Трус) навідріз відмовлявся пити алкогольний напій, вимагаючи замінити його настоєм шипшини. Але шипшина НЕ пінилася! Коротше кажучи, це був перший і останній в його житті випадок, коли Віцин погодився зробити ковток спиртного.

А ще він страшно зі всіма не ладнав. І з режисерами, які не могли зрозуміти, як можна в розпал зйомок сказати: «Вибачте, але я повинен 7 хвилин постояти на одній нозі і потім ще посидіти в позі лотоса» (Віцин все життя захоплювався йогою і не дозволяв собі пропускати жодного заняття за планом).

І з тими ж Нікуліним (Бовдур) і Моргуновим (Бувалий), з якими він вічно конфліктував з будь-якого приводу. Ось кого Віцин дійсно щиро любив, так це бездомних собак і кішок, яких щодня підгодовував, збираючи їх навколо себе у дворі будинку. До речі, коли артиста проводжали в останню путь, за тілом покійного разом зі знаменитими зірками театру і кіно йшли бездомні тварини, яких, звісно, ніхто не проганяв.

Віцин знявся майже в 80 фільмах. Причому, найбільш різнопланових. Він з однаковим блиском міг зіграти і Бальзамінова в картині «Одруження Бальзамінова», і сера Ендрю в «Дванадцятій ночі», і Хмиря в «Джентльменах удачі», і Гоголя у фільмі «Бєлінський». Але, безумовно, найбільшу популярність йому принесли ролі, зіграні в комедіях Гайдая «Пес Барбос і незвичайний крос», «Самогонники», «Операція «И» та «Кавказька полонянка «.

При цьому, незважаючи на шалену популярність, Віцин завжди залишався скромним. Навіть сором'язливим. Хоча до жіночого увазі байдужим не був. Одного разу на зйомках в Києві йому запропонували епізод, в якому його герой мчить по Дніпру на водних лижах. Артист відмовився категорично, оскільки не вмів плавати. Тоді, добре знаючи його характер, адміністратор показав Віцину лист, написаний красивим жіночим почерком:

«Шановний товариш Віцин! Ви мій ідеал. Я все життя мріяла познайомитися з вами. Чула, ви завтра будете зніматися на водних лижах. Який же ви сміливий! Після зйомок обов'язково підійду до вас. Повірте, ви не розчаруєтеся. Клава».

Ви б бачили цього не вміючого плавати (!) артиста, який наступного дня носився по водній гладі, як очманілий!

«Час довів мені, що сенс життя все-таки не в грошах і не в славі … Нормальну життєву позицію бачу в терпінні. Це головне, що в собі потрібно розвинути. По-моєму, поки живий, дуже легко бути щасливим». У цих словах — весь Віцин.

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра і щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.