«Мені дуже подобається, як звучить автомат»: боєць створює композиції за допомогою «джавелінів», автоматів та гранатомету

Військовий Олександр Селезньов створив музичну композицію під промову президента США Джо Байдена, який нещодавно відвідав нашу країну. Музику зіграв на зброї різних типів — «джавеліні», автоматі та гранатометі. До вторгнення російської федерації Олександр був відомим барабанщиком та гастролював світом. Коли ж на територію України ступив чобіт окупанта, чоловіка мобілізували, нині він служить у ЗСУ в Оркестрі Почесної Варти окремої президентської бригади ім. гетьмана Богдана Хмельницького. Композиція на промову Байдена — не перша, записана на зброї. Музикант зізнається — на створення нових хітів, які шаленими темпами набирають популярності у соцмережах, його надихають побратими.

«Кожна зброя має свій звук та душу»

- Історія створення пісні під промову Байдена насправді звичайна. У нашого оркестру 20 лютого був черговий виїзд, вони мали зіграти під час покладання квітів до пам’ятника та стели на честь Небесної Сотні України, — розповів «ФАКТАМ» Олександр Селезньов. — Так як у нас музикантів багато, я залишився у частині виконувати інші завдання. Ми знали, що на церемонію має приїхати гість, але навіть не здогадувались, що це сам президент США. Звісно, оминути таку подію як візит чудового друга України Джо Байдена я просто не міг.

У мене вже були готові певні музичні замальовки, але чомусь не виходило їх зібрати докупи. А тут ввечері після служби, прослухавши двічі промову президента США, все сталось само собою! Увечері за комп'ютером скомпонував цитати Байдена з музикою, і вийшло досить круто. Для композиції обрав такі слова Джо Байдена, які стовідсотково ідентифікують наш незламний та мужній народ. Це «No one’s going to take our democracy away from us. Not now, not ever», що перекладаються, як «Нашу демократію ніхто в нас не забере. Ні зараз, ні коли-небудь ще». Сподіваюсь, що мені своїм хітом вдалось хоч якось підняти настрій українцям у такий непростий час, підтримати бойовий дух на фронті, і за допомогою творчості висловити свою вдячність Джо Байдену за все, що він робить для країни.

Читайте також: У США назвали три види зброї, які змінили хід війни з росією

— Скільки реально часу пішло на цю музичну роботу від початку до кінця?

— Ті чорнові записи, які в мене були, заздалегідь записав на студії. Мені виділили цілий день для цього і я творив, накопичивши матеріал. А на те, щоб скомпонувати все, то пішов день. Але це так звучить, що за два дні можна створювати такі роботи. Тут більше справа у натхненні, якщо воно є, то ніщо не завадить довести справу до кінця.

— Ви працюєте наразі не зі звичайними інструментами, а граєте на… зброї. Де знайшли її і що саме зі зброї вам найбільше до вподоби по звучанню?

- Мій давній друг, Ігор Бєлов, займається досить цікавою справою — виготовленням тренажерів для військових, так звані імерсійні мультимедійні системи для безпечної бойової підготовки наших захисників, тобто це справжня зброя, але без заряду. Вся зброя оснащена лазерними системами, для цього розробляється програмне забезпечення, що дає змогу військовим, які навчаються, стріляти по мішені, але при цьому не використовувати патронів. То ж товариш залюбки погодився підтримати мою ідею й дав можливість грати на таких унікальних для мене інструментах. На мою думку, кожна зброя має свій звук та душу. Мені дуже подобається як звучить автомат Калашникова, тому що в нього багато різних тембрів. А ось «джавелін» дає неймовірно круті низькі звуки й чимось нагадує бас-барабан.

Читайте також: США передають Україні далекобійну бомбу з GPS-наведенням, яка вражає цілі за багато кілометрів, — ЗМІ

— Як рідні, друзі, побратими і небайдужі реагують на ваші хіти зі зброєю?

- Я більше всього люблю все ж таки грати на живих барабанах ту музику, яку люблю. А гра на зброї це в певній мірі цікавий експеримент. Якби не мої побратими, то певно б не займався цим. Коли я був на навчаннях і ділився своїми замальовками, саме військові надихнули мене це викладати в Інтернет, якось розвивати це. Тому для мене головна мета — аби моя творчість надихала побратимів. І я щиро радію, коли мої відео підіймають настрій тим, хто на передовій, це дійсно для мене найкраща похвала.

— Але погодьтесь, було б непогано отримати вподобайку і від Джо Байдена?

- Звісно, але насправді це не так важливо. Я задоволеним на сто відсотків тим, що мені своїм творчим методом вдалось зафіксувати цю історичну подію для країни.

«Я отримав повістку і як законослухняний громадянин та патріот своєї країни, пішов до військкомату»

— Більшості, мабуть, здається, що грати на зброї не так вже й складно, і під силу кожному. Чи дійсно це так і які навики все ж необхідно мати, аби опанувати і такі «інструменти»?

- Те, що я граю на зброї, це так би мовити верхівка айсбергу, до цього я йшов довгий час. Здобув вищу освіту, навчався й за кордоном, займався у таких відомих музикантів, як Eric Mooore і Krzystof Gradziuk, Георгій Черненко, співпрацював із багатьма українськими виконавцями, серед яких Євген Хмара, MamaRikа, гастролював світом, брав участь та перемагав у багатьох барабанних конкурсах. Для того, щоб грати на зброї, має бути насамперед добре напрацьована техніка. Більшість барабанщиків грають тільки паличками та не всі барабанщики володіють технікою гри на перкусії руками. Саме таку техніку я і використовую зі зброєю, коли створюю композиції. Окрім того, необхідно вміти знайти правильний звук, який виконуватиме музичну функцію.

Читайте також: З посмішкою та у краватці: Чарльз ІІІ несподівано з'явився у таборі українських військових у Британії (відео)

— Ви виросли у сім'ї музикантів. Ви самі професійний музикант, автор музичних альбомів, першого україномовного підручника щодо гри на ударних, перед вами відкритий світ. Але наразі ви один із тих бійців, хто наближає перемогу. Як так сталось?

- Все просто — я отримав повістку і як законослухняний громадянин та патріот своєї країни, пішов до військкомату. Пройшовши медичну комісію, мене відправили на навчання на Західну Україну. Пробував і на БМП їздити, і був помічником гранатометника, але ще тоді зрозумів, що це зовсім не моє. Згадав про військові оркестри, які виконують свою роботу і під час війни. Звернувся до одного з військових диригентів, майора Романа Велігорського, надіслав свої роботи, він схвально відгукнувся та запросив до себе. Так я став артистом Оркестру Почесної варти Окремого президентського полку ім. гетьмана Богдана Хмельницького, чому неймовірно радий, адже тут творчо розвиваюсь. Задача оркестру — забезпечувати музичний супровід різним урочистим подіям: дипломатичні зустрічі, нагородження орденами героїв… На превеликий жаль, багато наших захисників нагороджуються посмертно. Протягом війни ми відіграли багато поховань наших військовослужбовців, які поклали життя за Україну, тому дуже хочеться, аби перемога якнайшвидше настала й наша музика супроводжувала лише радісні події.

— Як війна вплинула на вашу творчість?

- В мене є альбом джазової музики, випущений у 2020 році. В 2022 році планував випустити новий, але всі плани зруйнувала повномасштабна війна. Свої короткі композиції на зброї теж оформив у міні-альбом під назвою «Weapon's Beats» (українською — ритми зброї), куди помістив чотири треки. Як тільки переможемо — обов’язково буде новий альбом, мені ще дужче хочеться розвивати українську музику, український контент. Я багато думаю про культуру, мистецтво, на жаль, багато років ми споживали все це у нашого «сусіда», який прийшов до нас зі зброєю вбивати ні за що. Ми недооцінювали культурний фронт, держава економила на цій сфері, й це вже була певна окупація росіянами нашого мозку. Зараз саме той час, коли потрібно викорінювати це, маємо для цього все необхідне — талановитих людей, бажання і натхнення. Я щиро вірю, що зовсім скоро в культурній сфері країни зміни будуть в рази кращі ніж то було раніше. Й бути до цього дотичним — це для мене честь.

Нагадаємо розповідь Олекси Бика про 9 років боротьби із російськими окупантами: «Коли стався світовий махач, я поїхав брати в ньому участь».

Автори світлин до матеріалу: Сергій Григорчук, Катерина Селезньова, Володимир Вишньов

1358

Читайте нас у Facebook