«Дорога Перемоги»: досвід Азербайджану у відновленні Карабаху після 30-річної окупації може стати прикладом для України
Конфліктна ситуація навколо Карабаху триває понад тридцять років. За час 44-денної війни у 2020 році азербайджанська армія змогла повернути значні території, а також серце та ключ Карабаху — місто Шушу, яке є культурною столицею сонячного Азербайджану. І одразу ж у Баку взялися за відновлення відвойованої землі. Його називають «Великим поверненням».
Азербайджан активно розмінує деокуповані території, на яких відразу починає будувати дороги, мости, електростанції, аеропорти, проводити комунікації, відновлювати пошкоджені мечеті та храми. І за досить короткий термін серед вчорашніх мінних полів виростають «розумні» села та міста, в які пропонують повернутися біженцям першої Карабаської війни (1992−1994 рр.). Житло люди отримують безплатно, а місцева влада робить все, щоб забезпечити робочими місцями людей, які повертаються.
«Шуша вже офіційно є культурною столицею Азербайджану. Але водночас с Шуша — символ нашої перемоги, миру, бо Друга Карабаська війна закінчилася саме після звільнення міста Шуша. Ви приїхали сюди через звільнені території — з Фізулінського аеропорту дорогою, яку ми пізніше назвали „Дорогою Перемоги“. Цієї дороги не існувало ні в радянські часи, ні в період окупації. Ця дорога була відкрита завдяки мужності та силі духу наших воїнів. Вони рухалися нею до Шуші, звільняючи міста й села», — заявив під час Глобального медіафоруму президент Ільхам Алієв.
Варто зазначити, що автошлях Ахмедбейлі — Фізулі — Шуша протяжністю понад 100 км стала першим проєктом, що реалізується на територіях, які Азербайджан повернув під свій контроль.
А перший пілотний проєкт у рамках цивільного будівництва було реалізовано у селі Агали Зангіланського району. Так, у відбудованому селі було застосовано сучасні містобудівні норми, такі як «розумне» освітлення вулиць, будівництво екодомів, на дахах яких встановили сонячні батареї. Також для забезпечення села електрикою на річці Хакарі було збудовано гідроелектростанцію. Вона здатна повністю забезпечити потреби Агали в електроенергії. Там також функціюють школа, дитячий садок, медпункт, об'єкти громадського харчування, банкомати тощо.
Нині у селі проживають 420 осіб із 86 сімей. У планах після завершення другого етапу будівельних робіт — чергове переселення вимушених біженців, які з радістю повертаються до рідних витоків.
В одному з таких будинків — сучасному та просторому, — побувала й наша група. Господиня будинку розповіла, що за першої ж нагоди залишила квартиру й роботу в Баку, щоб повернутися до села, в якому була відсутня цілих 27 років. На згадку про це на ґанку її будинку ввечері запалюють світло. Одночасно спалахують 27 лампочок, кожна з яких символізує рік, проведений далеко від рідної землі.
У селищі вже збудували дитячий садок та сучасну школу на 360 дітей.
«27 років тому цей дзвінок висів на школі селища Агали. Після звільнення нашого селища у 2020 році місцеві жителі знайшли дзвінок у руїнах старої школи. Забрали його звідти та повісили на будівлю нової школи», — розповів «ФАКТАМ» радник спецпредставника президента Азербайджану у Зангіланському регіоні Джейхун Хасанов.
Щоб забезпечити всіх, хто повернувся роботою, великі компанії облаштують свої філії або невеликі виробничі цехи.
Наступним пунктом нашої програми було місто Лачин. Воно є адміністративним центром Лачинського району, утвореного 8 серпня 1930 року. Лачинський район (одне місто, одне селище та 125 сіл), що має велике стратегічне значення, було окуповано збройними силами Вірменії у травні 1992 року. Внаслідок окупації населення району зазнало етнічних чисток, загинуло та зникло безвісти понад 300 військових та цивільних осіб. Все було пограбовано та знищено. Від актів вандалізму постраждали 54 пам'ятки всесвітнього та понад 200 історичних пам'яток місцевого значення.
Наразі Лачин перебуває у стадії відродження. Там уже відкрили Гюлабірдську ГЕС, міські підстанції «Горчу» та «Лачин», заклали фундамент Лачинського міжнародного аеропорту, автомобільної дороги Кяльбаджар — Лачин, тунелю завдовжки 3,4 кілометра та 110/35/10 кВт вузлової підстанції «Лачин».
У проєкті Генплану перевагу надавали приватним будинкам з присадибними ділянками, які розташувалися приблизно на 258 гектарах історично заселеної території міста, оточеної природними зеленими насадженнями. Поряд із цим передбачається будівництво багатоквартирних будинків у багатофункціональних зонах та інших житлових масивах.
У місті також буде споруджено лікарню, меморіальний парк із Комплексом музеїв Окупації та Перемоги, дошкільні та повні середні загальноосвітні заклади, ПТУ, а також об'єкти культури та туризму. А реалізація концепції «15-хвилинного міста» передбачає близьке розташування житлових кварталів та об'єктів повсякденного попиту для забезпечення комфортного пересування мешканців та гостей міста.
У місті Лачин також проводяться заходи щодо ефективної організації дозвілля населення. Улюбленим місцем відпочинку мешканців Лачина та гостей, що приїжджають сюди, покликаний стати бульвар уздовж річки, закладений ліворуч від мосту біля в'їзду в місто. На річці Хакарічай вже збудовано набережну та створено озеро. Над озером споруджено підвісний міст, навколо нього розбито зелені насадження, збудовано котеджі. Тут також функціюватиме пляж. Для комфортного відпочинку довкола пляжу планується створити розважальний центр.
В Агропромисловому парку, створеному у місті Лачин, працюватимуть 46 підприємств. Передбачається відкриття як великих, так і невеликих меблевих фабрик, підприємств з виготовлення будинків та інших конструкцій з легких матеріалів, науково-експериментальних центрів рибного господарства, харчової промисловості, легкої промисловості, екологічно чистих переробних підприємств.
Прогулюючись вулицями Лачина, ми побачили не тільки широкомасштабні будівельні роботи, але також познайомилися з людьми, які вже повернулися на батьківщину через 30 років. На їхніх обличчях гордість і радість, а з новобудов лунають голоси та дитячий сміх.
Однією з найзамінованіших територій Карабаху є Фізулінський район. Ми звернули увагу на суцільні руїни житлових будівель, від яких залишилися лише дахи. Загарбники все розбирали вщент і продавали, а в мечетях тримали птахів і худобу.
За даними Баку, в районі Карабаху знаходиться понад мільйон мін. За три роки Азербайджану вдалося розмінувати близько 30% звільнених територій. Як повідомляло агентство з розмінування, на кінець квітня було знайдено та знешкоджено понад 86 тисяч нерозірваних мін і боєприпасів на площі близько 800 квадратних кілометрів. На повоєнне розмінування територій Азербайджану, за підрахунками фахівців, знадобляться мільярди доларів і піде понад 25 років. Не менш трагічною є ситуація і в Україні. У Баку це розуміють і готові ділитися напрацьованим досвідом із розмінування територій із нашою країною.
«Вздовж лінії зіткнення (близько 250 км) йдуть мінні поля завширшки п'ять кілометрів. І це не звичайні мінні поля. Там закладали міни не за класичною схемою. Їх закладали врозкид — протитанкові міни укладали на протипіхотні, при цьому дуже багато прихованих вибухових елементів, сюрпризів і пасток. Вчорашні виноградники та сільськогосподарські угіддя перетворені на мінні поля. Лише мапи, надані вірменською стороною після міжнародного тиску, показують понад пів мільйона мін. Проте це не точна інформація, а з великими пробілами. А загальну територію мінування можна порівняти з територією Чорногорії, Лівану або Катару», — розповів ФАКТАМ представник президента Азербайджану на звільненій частині Карабаського економічного регіону Араз Іманов.
Також все ще дуже багато мін та пасток навколо цвинтарів, залишків будинків та релігійних пам'яток культури, від яких вже постраждали понад 300 осіб.
«Ми одна з перших країн світу, яка користується штучним інтелектом для розмінування територій — дронами. Є розробки, коли дрони вже працюють понад 4 години у порівнянні з 30 хвилинами на початку. Також використовуємо собак та щурів. До речі, африканські щури набагато ефективніші за собак. Їхня невелика вага є перевагою при виявленні мін, оскільки вони не вибухають. І ми готові поділитися своїм досвідом у цьому питанні з Україною. Головне, щоб у вас війна швидше закінчилася», — розповів представник нацагентства з розмінування територій АНАМА.
Попри складність робіт з розмінування, у Фізулі вже відкрили аеропорт міжнародного значення. Його звели буквально посеред напівпустелі за рекордні 9,5 місяця.
Побудована за останнім словом техніки повітряна гавань поки що працює в чартерному режимі, проте незабаром аеропорт почне обслуговувати звичайні пасажирські, а також вантажні рейси. Його будівництво коштувало 40 мільйонів доларів. Тут є все для зручності як пасажирів, так і для обслуговуючого персоналу. Площа аеропорту — 60 000 квадратних метрів. За годину він здатний приймати близько 200 пасажирів.
Урочисте відкриття аеропорту відбулося 26 жовтня минулого року. Тоді червону стрічку перерізали особисто президент Азербайджанської Республіки Ільхам Алієв та президент Турецької Республіки Реджеп Тайїп Ердоган.
За словами експертів, Фізулінський аеропорт — це не просто гордість Азербайджану. Насамперед це важливий транспортний вузол, який дозволить розвивати економіку Карабаського регіону. Цей регіон має величезний потенціал для туризму. Адже там чисте повітря та чудова природа високогір'я. Тому аеропорт Фізулі стане основним хабом для притоку туристів у такі міста як Шуша та Агдам, де дуже багато історичних пам'яток архітектури.
Також до кінця 2023 року у Фізулі планується завершити будівництво житлового комплексу загальною площею 8,9 га. У чотириповерхових, п'ятиповерхових, шестиповерхових та семиповерхових будинках буде загалом 846 квартир, з них 318 — двокімнатні, 430 — трикімнатні, 98 — чотирикімнатні.
Будівництво першого кварталу, що складається з шести будинків та 144 квартир, планується завершити до початку осені. Другий квартал, що складається з шести будівель та 123 квартир, як очікується, буде зданий у вересні. Будівництво ще 26 будинків, що складаються загалом із 579 квартир, планується завершити до кінця цього року.
Крім житлових будинків, на території також буде створено парк, соціально-побутові об'єкти, підземні та наземні автопаркування, пандуси для входу та виходу, куточки відпочинку, дитячі ігрові та спортивні майданчики.
У Фізулі вже переїхали 23 сім'ї. А на початок вересня планується, що там проживатимуть понад 1200 людей. У планах за 3 роки збудувати 10 сіл в окрузі. А до 2040 року у місті та околицях проживатиме понад 50 тисяч осіб.
Частину зруйнованого окупаційною владою впишуть у сучасну концепцію та збудують музей Перемоги, в якому за допомогою 3D-графіки відновлять драматичні події, що відбувалися на цій території. Таким чином, минуле зустрінеться з майбутнім, щоб люди пам'ятали та не забували трагічну віху історії азербайджанського народу.
713Читайте нас у Facebook