«„Ланцети“ падають, не долетівши до танка»: народний Герой України про новітній захист бронетехніки від ворожих дронів

«Ворог 6 разів влучив в наш танк з протитанкових гранатометів, а на додачу — ще й міною в башту. Проте танк витримав»

— У 2014 році я брав участь у звільненні Рубіжного, Сєвєродонецька, Лисичанська (Луганська область) і зараз продовжую захищати нашу Батьківщину, — розповів «ФАКТАМ» капітан Богдан Макаров. — В Збройних Силах України я з 2011-го (з 19 років). Пройшов шлях від рядового солдата до командира танкової роти.

— За який конкретно бій вас нагороджено недержавним орденом «Народний Герой України»?

— За той, що відбувся 23 липня 2014 року під час звільнення Лисичанську. Ми тоді потрапили в засідку, дали бій переважним силам противника.

— Потрапили в засідку через те, що не надто добре була проведена розвідка?

— У 2014-му розвідка у нас взагалі працювала не найкращим чином — наземна ще не була до пуття налагоджена, а розвідки з повітря за допомогою безпілотників у нас майже не існувало. Ми не мали ефективної взаємодії з сусідніми підрозділами. Через все це потрапили в засідку.

— Як ворог її облаштував?

— Противник дозволив нам зайти глибоко в місто (на 4 кілометри) і тоді відкрив вогонь зі всіх засобів ураження, які мав.

— Ви були в танку?

— Я був командиром танку Т-64. Ми їхали першими. За нами йшла одна БМП (бойова машина піхоти) і добровольчий батальйон нацгвардії. Загалом 50 бійців.

— В місті танк — ціль дуже уразлива?

— Звісно. Більш того: танк — це першочергова ціль.

— Тож перший удар противник завдав по вашому танку?

— Так, по ньому.

— Зробити це ворогу було не дуже складно, бо ви знаходились на відкритому місці на вулиці, а стріляли з поверхів будинків?

—  Ні, не з поверхів. Бойовики вискакували з-за будинків, відкривали вогонь і тікали назад. Не завжди вдавалось зафіксувати, звідки конкретно по нас прилітає. Вивести з ладу наш танк їм не вдалося. Проте, нанесли йому певні пошкодження. Ми в боргу не лишилися: зупинили противника, знищити до 40 осіб живої сили та одну одиницю бронетехніки (прямим влучанням снаряда з нашого танка).

— Тоді вдалося уникнути втрат серед українських воїнів?

— На жаль, ні. Але вся наша група вийшла фактично з оточення з мінімальними втратами.

— Завдяки чому?

— Завдяки нашому танку — він весь час брав участь в бою, прикривав дії піхоти.

— Скільки було влучань в ваш танк?

— Шість — з РПГ (ручного протитанкового гранатомета). Існувала небезпека, що противнику вдасться вивести танк з ладу і він зупиниться. Тож ми були готові підірвати його і себе, аби тільки він не став трофеєм для ворогів. На щастя, наш Т-64 витримав. Наприкінці бою 120-а міна влучила йому в башту. Але все одно танк своїм ходом вийшов з міста.

Читайте також: «В мене влучили 9 куль, але я продовжив керувати боєм»: офіцер, який 24 лютого був на Чонгарі, про те, чому там не підірвали мости

— Певно, він був оснащений динамічним захистом?

— Так, комплексом динамічного вибухового захисту «Контакт-1».

—  Вижили всі члени вашого екіпажу?

— Так. Але я тоді отримав осколкове поранення в плече. Механік і навідник — контузії.

— Знаходячись в танку, ви були захищені його бронею. Як сталося, що вас поранило в плече?

— Дивіться, за годину бою у нас майже закінчився боєкомплект. Зв’язку не було. Тому мені довелося вилізти з танку, щоб спитати командира нашої групи про подальші дії. Тільки я сплигнув на землю, як почався мінометний обстріл. Я ще встиг доповісти, що закінчується боєкомплект, і спитати, що далі робити. За декілька метрів від нас влучила міна. Осколками мене поранило в плече, командира — в ногу. Після того я кілометри півтора дворами відходив з командиром. Самостійно він йти не міг. Тож я йому допомагав. Танк, який стояв на дорозі, прикривав наш відступ, а потім нас підібрав. Командир в той день, на жаль, загинув.

— Засаду вам влаштували сепаратисти чи російський підрозділ?

— То були кадирівці й бойовики з загону колабораціоніста олексія мозгового (вже покійного). Важкого озброєння вони не мали. Але в них була легка броньована техніка — БРДМ. Як я казав, ми знищили її пострілом з танка.

«Найнебезпечніші для нас серед безпілотників не FPV-дрони, а „Ланцети“»

— На початок повномасштабного вторгнення я вже був офіцером, кадровим військовим. Ми тримали оборону Миколаєва, Одеси та брали участь у звільненні Херсону. Зараз воюємо на Донбасі, — розповідає Богдан.

— Виходить, ваш перший бій після початку великої війни відбувся біля Миколаєва?

— Так, саме там. Противник намагався обійти це місто, залучив свої сучасні танки Т-90 і Т-72Б2, броньовані машини БМП-3. Наша рота прийняла бій безпосередньо під Миколаєвом біля населеного пункту Олександрівка. Було так: наша піхота зайняла там позиції. А коли виявили, що противник підтягує резерви, ми виїхали на танках, успішно відбили наступ. Це відбувалося в один з перших днів повномасштабного вторгнення.

Читайте також: Як солдату не замерзнути й не промокнути в окопах, коли там по пояс води: лайфхаки від медика, який став військовим

— Як конкретно відбили наступ?

— Знищили БМП-3, підбили танк Т-72Б3. А їхні Т-90 одразу повтікали. Так ми й зупинили противника. Українська піхота змогла закріпитись на тому рубежі, і ми відступили назад, сховавши нашу техніку в складках місцевості.

— Використовували якісь військові прийоми, щоб вас не підбили?

— Так. Ми постійно маневрували: виходили на позицію, відпрацьовували по противнику, залишали це місце і з’являлися вже на іншому. Знову завдавали удару і відходили. І так по декілька разів. Це заплутує противника, робить наші дії несподіванішими для нього.

— У 2023 році особливо великого значення на полі бої набули FPV-дрони. Наскільки вони небезпечні для танків?

— Найнебезпечніші для нас серед безпілотників не FPV-дрони, а «Ланцети». Російські безпілотні апарати «Орлан» виявляють бронетехніку і наводять на неї «Ланцети». На жаль, вони завдають нам чималої шкоди. «Ланцети» здатні залітати на 20 кілометрів за лінію фронту, полюють на САУ, танки і БМП. Це суттєво ускладнює нам бойову роботу. Тобто через цю загрозу ми вже не можемо, як на початку повномасштабної війни, залетіти на танках на «нуль» (передній край), відпрацювати й швиденько відступити. Якщо в перший період повномасштабного вторгнення в України основним засобом вогневого ураження у противника була ствольна артилерія, то зараз значною мірою її потіснили «Ланцети» і FPV-дрони.

— Знайшли засоби боротьби з ними?

— Ми змушені наварювати на танки свого роду піддашки (решітки, які ще називають «корони»).

— Наскільки ефективно захищають бронетехніку ці решітки?

— Це залежить від майстерності кожного конкретного оператора дронів противника. Якщо він дуже вправний, то піддашок йому не завадить — він може «залетіти» прямо під башту танку або, скажімо, місце, де знаходиться трансмісія. А недосвідченому пілоту це доволі складно. Він прагне, аби тільки влучити в танк і запросто може влетіти в решітку. Я вважаю, що відсотків на 35−40 вони захищають танк від дронів.

— Збивати «Ланцети» реально?

— Ми почали встановлювати на танки протидронові системи, які глушать зв’язок між безпілотником і оператором. Завдяки цим системам на відстані 300−400 метрів від танка пілот противника губить зв’язок з літальним апаратом і той втрачає управління, падає деінде.

— Цих систем вдосталь?

— Поки що ні. До того ж їх треба вдосконалювати.

Читайте також: росія краде в Україні передові технологічні рішення для безпілотників: автор і координатор унікального військового проєкту «Очі»

— Якщо «Ланцет» влучить у вразливе місце, то він здатен спалити танк?

— Може, передусім, зупинити. Якщо танк стає нерухомою ціллю, то артилерії знищити його набагато легше, ніж коли він знаходиться в русі. Тобто завдання «Ланцета» передусім зупинити.

— Який заряд несе цей безпілотник?

— До 3 кілограмів вибухівки — достатньо, щоб зупинити танк. А якщо влучить у вразливе місце, то й боєкомплект може здетонувати. Тож загроза доволі серйозна для танків і танкістів.

— Ви переживали влучання «Ланцету»?

— Переживав влучання в танк менш небезпечних FPV-дронів (вони несуть до 1,5 кілограма вибухівки), а також протитанкових засобів. На щастя, завдяки тому, що ми активно використовуємо складки місцевості для маскування наших танків влучання були не дуже точні. До речі, був випадок, коли моїм підлеглим протитанкова керована ракета прилетіла в башту і пропалила її повністю. В середині почало горіти. На щастя, бійці не розгубилися, вчасно загасили полум'я й від’їхали. Техніка отримала ушкодження, але головне, що люди лишилися живі.

Раніше «ФАКТИ» розповідали про унікальні українські розробки, які здатні в рази збільшити ефективність FPV-дронів та зберегти життя пілотів.

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»
обраним джерелом
у Google News