«Картопля по 40 гривень, сала у місті вже немає, аптеки закриті»: як живе Мирноград за кілька кілометрів від лінії фронту
Мирноград стає непридатним для життя — він без газу, питної води та під щоденними обстрілами. Як виживають люди, «ФАКТАМ» розповіла місцева жителька Світлана, яка попросила не називати свого прізвища через безпеку родини.
— Людей станом на 7 вересня десь третина міста залишилася, — каже Світлана. — Це люди різного віку. Місто практично ціле, але є пошкодження, найбільше в районі «5/6». Шахти працюють, та роботі заважають працівники ТЦК — їх, якби то парадоксально не звучало, бояться більше, ніж обстрілів. Садочки та школи деякі зруйновані, є й цілі. Води питної немає — були фільтрувальні станції, та голова військової адміністрації наказав їх вивезти.
Лікарні та аптеки у місті закриті, банкомати не працюють, продукти є на ринку, в магазинах. Правда, господарів торгових точок змушують виїжджати — знову ж таки наказ місцевої влади. Тому працюють на свій страх та ризик. Щоб купити 10 літрів води, треба заплатити 50 гривень. Картопля по 40 гривень, хліб по 35. Сала у місті вже немає. Комендантська година в нас триває 20 годин на добу — від 15:00 дня до 11:00 ранку наступної доби. Часу катастрофічно не вистачає!
— А що зі світлом у Мирнограді?
— Електроенергія є, але не у всіх. Наприклад, у нашому районі світла нема вже пару днів. 5 вересня з електропідстанції почав йти дим, зникло світло у мене в оселі та ще у 15 п'ятиповерхових будинках. Чоловік зателефонував до диспетчера АТ «ДТЕК Донецькі електромережі». Вони прийняли начебто заявку. Але робити ремонт підстанції збираються аж до 30 вересня. Коли я говорю їм, що місяць людям — а це і старенькі, й інваліди — сидіти без світла, відповідають: «Вибачте, там бойові дії».
Але ми ж тут живемо, ще й на роботу дехто досі ходить! В нас у підстанцію не прилетіла ракета, її не пошкодили обстрілом, просто пішов дим. Чесно кажучи, така байдужість просто вбиває…
Не всі мають можливість кудись виїхати. І чому ми повинні покидати своє рідне місто та землю? Ми в себе вдома.
— Не цікавились, скільки коштує виїхати з міста зі своїм майном?
— У Дніпро поїхав знайомий, то машиною туди вийшло 40 тисяч гривень, а так рахують 40−50 гривень за кілометр. Евакуюватися допомагають посадовці таким чином — вивезуть до Дніпра на вокзал, знімуть відео — і роби, що хочеш… Вже багато хто повернувся назад після такої евакуації! Тут, як співає Кузьма, «по-моєму, чувак, нас кинули».
— Що змушує людей, попри важку ситуацію, залишатись у Мирнограді?
— Залишаються тому, що краще померти людиною, ніж десь бідувати… В мене домашні тварини, а з ними беруть неохоче на квартиру. Та й за житло потрібно платити наперед, в мене такої можливості нема. А ще мешканці залишаються в Мирнограді, тому що люблять своє місто по-справжньому!
Тим часом ворог продовжує тероризувати мирне населення України. У ніч проти 8 вересня атаки з повітря зазнало Вилкове на Одещині, де було зруйновано готельно-ресторанний комплекс. А напередодні росіяни завдали авіаудару по житловим будинкам у Сумах та готелю у населенному пункті Миколаївка на Донеччині.
Фото з відкритих джерел
913Читайте нас у Facebook
