День Святої Трійці: традиції та заборони свята

8:45 — 12 червня 2022

У неділю, 12 червня, православні та грекокатолики відзначають Трійцю. Одне з 12 найбільших свят на рік припадає на 50-й день після Великодня, тому називається ще й П'ятидесятницею. Церква згадує про найбільшу подію, що відбулася через 10 днів після Вознесіння Христа на небо. На апостолів, які були разом з Пресвятою Богородицею на горі Сіон в Єрусалимі і перебували в постійній молитві, зійшов Святий Дух. Як описано в Євангеліє, на десятий день після Вознесіння раптово пролунав шум з небес і Святий Дух у вигляді мов полум'я зійшов на кожного з апостолів. Таким чином було явлено третю іпостась Триєдиного Бога — Святий Дух.

історія свята

ВІДЕО ДНЯ

Свято Святої Трійці було встановлено апостолами, але у церковному календарі з'явилося після 325 року. Тоді на першому Вселенському Нікейському соборі вчення про Трійцю було прийнято як християнський догмат і виражене у символі віри, який знає тепер кожен християнин.

Крім того, П'ятдесятниця вважається ще й днем народження Вселенської апостольської церкви. Учні Спасителя змогли проповідувати Християнське віровчення всім народам завдяки тому, що отримали від Святого Духа дар вільно говорити різними мовами. Апостол Петро у день П'ятидесятниці виголосив свою першу проповідь, після якої близько трьох тисяч людей прийняли християнство.

Традиції свята

Саме свято Трійці та весь тиждень після нього в народі називають «Зеленими святами», у звичаях яких гармонійно переплелися традиції християнства та обряди давніх слов'ян. Так, у всіх куточках України в цей період заведено збирати лікарські трави, прикрашати гілками свої будинки. Ці звичаї сягнули нас від давніх предків.

Згідно з християнськими традиціями, віруючим належить святковий день обов'язково побувати в храмі, помолитися за здоров'я і упокій ближніх, допомогти милостиням нужденним. До церкви на Трійцю люди йшли з особливими букетами — з полину, м'яти та інших трав та потрійною свічкою, яка називається «трiйця» .

Після літургії можна запросити до будинку гостей та щедро пригостити їх молочними та м'ясними стравами. Адже з 15 червня, розпочнеться Петрів піст. Цього року він триватиме майже місяць. Піст закінчиться 12 липня — у свято святих апостолів Петра та Павла.

Що можна робити

Можна прикрасити будинок до свята гілками та букетами. Згідно з давніми традиціями, для прикраси житла використовуються чебрець, полин, любисток, аїр. Ломали також гілки берези, клена, липи, осики, жасмину. Вербу не чіпали, оскільки вона вже сповна розплатилася з людьми у Вербну неділю. Зелене листя розкладають на підвіконнях, на підлозі, ними прийнято обрамляти ікони. На образи також вішають невеликі віночки із трав. За старих часів такі вінки освячували в церкві і зберігали весь рік — з вірою, що вони захистять будинок від усякого зла.

За традицією, «озеленяють» гілками не лише вдома, а й храми, адже зелений колір — символ сили Святого Духа. Тому священики у День Святої Трійці служать у зеленому одязі.

«Ошатними» і зеленими будинки та храми залишаються цілий тиждень — до початку Петрового посту.

Вважається, що зірвані на Трійцю цілющі рослини мають особливу силу. Тому наші предки в цей період збирали і заготовляли на цілий рік ромашку, медуницю, бузину, матір-мачуху, материнку, алтей, арніку… До речі, за народними звичаями, якщо батьки хочуть, щоб дочка швидше вийшла заміж, та ще й за забезпеченого чоловіка, то рвати медунку повинен голова сім'ї. Тоді весілля зіграють уже восени. А ось, наприклад, деревій потрібно збирати матері, щоб весь рік сім'я була здоровою та міцною.

Чого не можна робити

Як і інші великі свята, не можна працювати, займатися господарськими справами, працювати землі.

Не можна сваритися з ближніми і лихословити.

Не можна викидати у сміття гілки та трави, які використовувалися для прикраси будинку. Так зване «троїцьке зілля» наші предки сушили та використовували для приготування настоїв, відварів, чаїв. А гілки після свят спалювали, примовляючи: «Дякую тобі, деревце Боже, що ти нечисть від мене відганяло і через мене зів'яло».

Що приготувати до свята

За старих часів до Трійці обов'язково пекли калачі — два великі, щоб покласти на святковий стіл, і багато маленьких, щоб роздати після панахиди бідним та одиноким людям, старим.

Господині готували до обіду кілька м'ясних та молочних страв. Наприклад, у всіх регіонах України варили холодець — свинячий або з півня. У західних областях робили голубці з салом та кукурудзяною крупою, гасили реберця з чорносливом, варили куліш. До речі, остання страва традиційна і для центральної України, тільки тамтешні господині використовують не кукурудзяну крупу, як на заході, а пшоно, заправляючи кашу товченим із зеленню салом. Ще до Трійці варять зелений борщ, ліплять вареники з сиром, вишнею та полуницею. З напоїв на столі — компот з ягід, кисіль, вино, пиво, медовуха та традиційні міцні настоянки.

Стіл до свята покривають білою скатертиною, у центрі ставлять вазу з квітами та травами. На обід прийнято запрошувати родичів та кумів.

Як відзначають свято

Трійцю святкували весело. Першого дня застілля влаштовували будинки. А у понеділок, який називається День Святого Духа, люди після церковної служби збиралися у шинку — випивали, закушували, співали, танцювали. Причому приходили до закладу жінки та чоловіки окремо. Вважалося, що парами ходити небезпечно: русалки позаздрять сімейному щастю і заберуть на той світ одного з подружжя.

А молодь влаштовувала забави на природі — у лісі, на березі річки. Хлопці та дівчата розпалювали багаття, грали, танцювали… У дівчат був особливий ритуал — завивання берізки. Деревце прикрашали стрічками, сплітали гілки в коси та вінки, водили навколо хороводи. Вважалося, що дерево має особливу силу, якою може поділитися з людиною, та ще й передбачить долю: якщо наступного дня вінки не зав'януть, то дівчинці скоро сватів зустрічати. Згідно з повір'ям, дізнатися про свою долю на «Зелені свята» можна було і зазирнувши у воду, в якій «мавки купалися до сходу сонця» .