Сьогодні свій офіційний день народження відзначає предмет, добре відомий чи не кожному чоловіку у світі. Мова йде про швейцарські армійські ножі (Swiss Army Knife), об'єкти першої мрії пацанів, починаючи буквально з того віку, коли вони тільки починають ходити.

Пам'ятаю, у нашому далекому дитинстві взагалі будь-який (!) складаний ножик був предметом пекучої заздрості. Володарі такого ножа, нерідко саморобного, виготовленого старшим братом на верстаті у слюсарному училищі, хвалилися їм, повільно витягаючи блискуче лезо перед здивованими поглядами вуличної шпани й одним спритним рухом відсікаючи листя на дерев'яній гілці, яка незабаром перетворювалася у добре вистругану рогатку — для стрільби по порожніх консервних банках, які служили нам мішенями. Що вам сказати, перші складні ножі заводського виробництва ми побачили у продажу вже в дорослому віці. Коштували вони досить дорого, так що не кожен міг дозволити собі придбати класний складаний ніж у магазині.

В той самий час на «дикому, Заході», яким нам описувала європейські країни радянська пропаганда, вже десятки років існувала мода на багатофункціональні швейцарські складні ножі, в яких чого тільки не було — і кілька лез різної величини, і викрутка, і штопор (!), і відкривачка для пивних пляшок, і викрутка, і ножиці, і Бог знає що ще … Побачивши такий ніж у руках героя американського фільму про війну, ми думали, що він міг бути привілеєм лише найвідважніших і умілих воїнів, здатних заслужити подібну нагороду за який-небудь дуже важливий подвиг.

Де нам було тоді знати, що ці ножі вже давно стали звичайним предметом побуту солдатів і офіцерів швейцарської армії, який завдяки американцям швидко поширився по всьому світу. Де нам було тоді знати, що спочатку кишенькові ножі в ту ж швейцарську армію багато років поставлялися німецькими виробниками. І тривало це до тих пір, поки в 1891 році Карл Елзенер, власник швейцарської компанії з виробництва хірургічного обладнання, не вирішив покласти цьому край й сам налагодив виробництво та постачання вдосконалених складних ножів у швейцарську армію. До 12 червня 1897 року — моменту офіційного отримання патенту на «швейцарський армійський ніж» — Елзенер вже створив такі зразки, які дозволяли не тільки розбирати і чистити нові гвинтівки, а й виконувати масу інших корисних функцій. А назву компанії Victorinox Карл придумав, використавши ім'я своєї коханої матусі Вікторії та слова «inox», що позначає, що ножі Елзенера виробляються тільки з нержавіючої сталі.

Понад ста років конкурентом Victorinox була компанія з виробництва альпійських армійських ножів з іншого швейцарського кантону, що мала назву Wenger. Але у 2005 році спадкоємці Карла Елзенера успішно поглинули конкурента й відтоді є єдиними постачальниками на світовий ринок легендарних складних ножів. До речі, на заводах Victorinox працюють близько двох тисяч осіб, які виробляють продукцію на 500 мільйонів швейцарських франків на рік. Звичайно ж, найпопулярнішими є в наш час універсальні подарункові ножі, до корисних функцій яких додалися ліхтарики, лазерні указки, USB-накопичувачі, електронний годинник і навіть альтиметр для альпіністів. Найбільший швейцарський армійський ніж містить 87 пристосувань, що пропонують 141 функцію! Недарма ж спеціальні швейцарські ножі включені до списку стандартного спорядження астронавтів NASA …

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра і щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.