ПОИСК
Гроші

Списання кредитів під час війни: про що йдеться в законі та чому позики анулюють не всім

12:20 19 липня 2022
Розбомблений будинок в Ірпені

Виплата за кредитами під час війни — ситуація, до якої виникає багато запитань. З одного боку, агресія рф проти України — це форс-мажор, тому платити не треба. Так вважають одні українці. Натомість інші апелюють до договору страхування. Мовляв, в ньому має бути прописане списання кредитів у випадку війни.

Щоправда, правники переконують, що не все так очевидно. Власне, саме тому український парламент в першому читанні ухвалив законопроєкт, яким намагається врегулювати виплати за кредитами за зруйноване майно під час війни.

Хто має право за цим документом претендувати на списання кредитів за зруйноване майно, яким чином постраждалий доводитиме факт його знищення та позика на що може бути анульована, розповідає «ФАКТАМ» адвокат Андрій Мазалов.

«Найцікавіше нас чекатиме у підзаконних актах»

— Пане Андрію, днями, ВРУ в першому читанні ухвалила зміни до Податкового кодексу щодо списання кредитів за знищене майно під час війни. Про яке саме майно йдеться в законопроєкті?

— Дійсно, ВРУ прийняла за основу проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо підтримки позичальників, майно яких було знищено або зазнало пошкоджень внаслідок збройної агресії російської федерації проти України».

В ньому мовиться про прощення чи призупинення виплат за кредитами, коли предметом відповідного договору є нерухоме майно (квартира, інше житлове приміщення в будівлі, приватний житловий, садовий та дачний будинки, об’єкт незавершеного будівництва) або автомобіль. Крім того, майно повинно відповідати хоча б одній з таких ознак:

1) станом на дату подачі заяви нерухоме майно має розташовуватись на тимчасово окупованій території або на території територіальних громад, що знаходяться в районі проведення воєнних чи бойових дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (це має бути визначено відповідно до актів Кабінету Міністрів України);

2) пошкоджене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією рф (під пошкодженим мається на увазі нерухоме майно або автомобіль, що можуть бути відновлені шляхом поточного або капітального ремонту чи реконструкції);

3) знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією рф (тут під поняття «знищене» підпадає нерухоме майно чи автомобіль, відновлення якого є неможливим шляхом поточного, капітального ремонту чи реконструкції або є економічно недоцільним).

Читайте також: У росії немає важелів для того, щоб ефективно натиснути на Литву. Звісно, крім військових, — Євген Магда

— Поточніть, яка процедура списання кредиту?

— Позичальник або його представник не пізніше ніж протягом 90 днів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні має право звернутися до кредитора із заявою про прощення чи анулювання заборгованості за договором про споживчий кредит, який відповідає одночасно таким умовам:

• предметом забезпечення за таким договором є знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією рф нерухоме майно (квартира або майнові права на квартиру). Водночас, загальна площа квартири не перевищує 140 кв. м та 250 кв. м — для житлового будинку. Водночас, яке є єдиним місцем проживання сім’ї позичальника, або знищено єдиний автомобіль з робочим об'ємом двигуна не більше 2500 сантиметрів куб.;

• станом на 23 лютого 2022 року немає простроченої заборгованості за таким договором;

• метою отримання кредиту за договором є придбання, реконструкція чи будівництво такого нерухомого майна або купівля такого автомобіля.

Тож, позичальник разом із заявою зобов’язаний подати одночасно підтверджуючі документи, що доводять відповідність нерухомого майна або автомобіля усім умовам, визначеним вище.

Кредитор анулює всі заборгованості за договором про споживчий кредит (основна сума кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) протягом десяти робочих днів з дня отримання заяви та повного пакета підтверджуючих документів.

І ось тут цікаво те, що заяву про списання кредиту людина може подати в обмежений термін після закінчення дії правового режиму воєнного стану. А от щодо призупинення виплати — можна звернутися як під час воєнного стану, так і протягом 90 днів після його скасування чи припинення.

Але це все, як то кажуть, «риба». Найцікавіше нас чекатиме у підзаконних актах.

— Кому та які докази доведеться надавати задля списання кредиту?

— У законопроєкті чітко не визначено, які саме документи позичальник має подати, що ускладнює реалізацію відповідного положення.

Читайте також: «Захід готувався забезпечувати партизанів, а не давати важку артилерію та танки», — військовослужбовець ЗСУ, політолог Кирило Сазонов

— Не зрозуміло з законопроєкту, наскільки має бути пошкоджене майно, щоб позику списали.

— Так, це питання не розкрите у законопроєкті, тому у разі його ухвалення треба чекати постанов КМУ, де все уточнюватиметься.

Щодо того, хто та як перевірятиме ступінь пошкодження майна, то й це питання не розкрите у законопроєкті. Вірогідніше за все, підуть старою схемою і «спихнуть» на комісії в органах державної влади чи місцевого самоврядування.

Хто та як перевірятиме ступінь пошкодження майна, у законопроєкті не вказано (фото з відкритих джерел)

«Якій кількості людей „пробачать“ кредити, достеменно невідомо»

— Коли читаєш цей законопроєкт, постає важливе питання: якщо банки почнуть масово списувати кредити, це ж може спровокувати їхнє масове банкрутство?

— Дійсно, заборгованість позичальника за кредитом, що підлягає анулюванню, відноситься до безнадійної, що може негативно позначитись як на діяльності самих банків, так і на обсягах бюджетних надходжень з податку на прибуток підприємств. Але, по-перше, механізму як такого ще немає, тому якій кількості людей «пробачать» кредит, достеменно невідомо.

По-друге, кредитор після анулювання заборгованості за договором про споживчий кредит набуває право на отримання компенсації від держави відповідно до закону.

По-третє, законопроєктом передбачене не лише анулювання, але й призупинення до дня отримання позичальником відповідно до закону компенсації від держави за пошкоджене або знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією рф, нерухоме майно чи знищений автомобіль, що були предметом забезпечення за таким договором. Тому, вірогідно, банки зроблять все, аби використати процедуру саме призупинення, а не прощення чи анулювання.

— Але ж війна є форс-мажорною обставиною і кредит мав би списуватись автоматично?

— Дійсно, за загальним правилом, неможливість виконати зобов'язання внаслідок дії, обставин непереборної сили, відповідно до вимог законодавства, є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Тобто, можна звільнити від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому.

Форс-мажорні обставини не мають заздалегідь встановленого характеру, а зацікавленій стороні необхідно довести факт їх виникнення: те, що обставини є форс-мажорними для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їхню надзвичайність та невідворотність. Водночас необхідність доведення факту форс-мажорних обставин, не виключає того, що їхня наявність може бути засвідчена відповідним компетентним органом.

Відповідно до регламенту Торгово-промислової палати України, остання (ТПП) засвідчує форс-мажорні обставини з усіх питань договірних відносин.

Хоча 28 лютого 2022 року ТПП України й видала свого роду універсальний лист-підтвердження про настання форс-мажорних обставин, він не може слугувати абсолютним доказом неможливості виконати зобов'язання для всіх без винятку суб'єктів господарювання. І навіть в самому листі є застереження, яке часто пропускають: обставини є надзвичайними та невідворотними за зобов'язаннями, виконання яких стало неможливим у встановлений термін, але аж ніяк не для всіх зобов'язань, як помилково вважають.

Тобто форс-мажор не дає право особі не виплачувати кредит, але є підставою для звільнення її від відповідальності за порушення строків оплати, якщо доведе наявність фактичних обставин, які унеможливили виплату (наприклад, знищення майна, як кажуть, «купленого в кредит»).

— А як же обов'язкове страхування майна при оформленні кредиту? Адже в страховці війна має бути прописана як обставина, що звільняє від сплати кредиту?

— Необхідно вивчати кожен окремий договір. Якщо майно було застраховане, то його знищення може бути страховим випадком, а отже, мають діяти положення договору страхування майна, за якими страховик повинен сплатити вигодонабувачу (заставодержателю, іпотекодержателю) суму страхового відшкодування. Однак ризики воєнних дій можуть бути в переліку винятків будь-якого договору страхування. А тому так звані воєнні ризики, тероризм, громадські заворушення та інші подібні обставини базово не покриваються договорами страхування.

Це уможливлює випадки, коли страховики відмовляються від виплати страхового відшкодування за знищене в результаті війни майно, навіть якщо воно було застраховане. Останнє своєю чергою означає, що боржник залишається один на один з кредитором, якому має повернути гроші за майно, якого вже не існує. Водночас, навіть розуміючи потенційно високий ризик відмови страховика у виплаті страхового відшкодування, боржник повинен його повідомити та виконати все від нього залежне задля того, щоб таке відшкодування було виплачено вигодонабувачу. Обставини війни не презюмують доброчесну поведінку обох сторін і не позбавляють обов'язку діяти добросовісно.

— Загалом як ви оцінюєте цей законопроєкт?

— По-перше, те, що кидається у очі одразу: проєкт викладений у стилі, не властивому закону. Зокрема, положення проєкту є громіздкими, повторюють суть, у зв’язку з чим суттєво ускладнюється розуміння сформульованих у ньому положень, що може негативно позначитися на їх реалізації. Також пропонується внесення майже однакових за змістом приписів до ЦК України та Закону України «Про споживче кредитування», що не узгоджується з правилами законодавчої техніки. До речі, порівнюючи положення, які хочуть одночасно внести й до ЦК України, й до закону, вже бачимо чимало колізій.

Чи ухвалять його у другому читанні? Скоріше за все, так, оскільки питання дуже критичне. Але варто чекати чимало колізій та прогалин у майбутньому законі. Плюс такого проєкту один — це спроба врегулювати, а от мінусів, як завжди, є та буде чимало.

Читайте також: Процедура безкоштовна: у МВС дали пораду автовласникам, чиї машини залишилися на окупованій території або знищені

1377

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Instagram

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів