«Коростенський скульптор Дмитро Назаров створив столовий сервіз „Зелений“ у формі капусти», -- колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк

«Супова ваза відтворює качан капусти, а глибокі та мілкі тарілки мають форму капустяного листя»

— Овочевий дизайн в посуді українського виробництва — один з улюблених, -- розповідає Людмила Карпінська-Романюк. — Овочі мають апетитний та привабливий вигляд. Зазвичай вони яскраві. Овочевий натюрморт на тарелі одеської художниці Олени Жернової містить гарбуз, кукурудзу, солодкий перець — все, чим ми так любимо ласувати. Овочі у композиції поєднані з букетиком польових квітів.

— Які ж овочі найпопулярніші у вітчизняних художників-фарфористів?

— Наприклад, зелений горошок. Він був улюбленим у складі страв в короля Франції Людовіка XIV. Особливу шану мав зелений горошок і у третього президента США Томаса Джефферсона. Розповідають, що в його маєтку вирощувалось близько тридцяти сортів зеленого горошку. Сервіз «Горошок», створений фарфористами Коростенського заводу Дмитром Назаровим та Ніною Пилипчук, дуже ніжний. Дмитро Назаров створив форму, а Ніна Пилипчук її вишукано розписала. До речі, талановита художниця народилася у відомих своїм мистецтвом Петриківцях. Тож з дитинства перед її очима були чудові його зразки.

Ще одна цікава робота з горошком у декорі — декоративне блюдо «Горошок». Його автор -- художник Олександр Опарій, який нині викладає у Львівській академії мистецтв.

Популярність у декорі посуду здобули й помідори. Довгий час у Європі вважали, що цей овоч отруйний. У посібнику із садівництва, виданому у Данії у 1774 році, можна було прочитати, що помідори вкрай шкідливі, оскільки… зводять з розуму тих, хто їх їсть. В Європі жінки прикрашали своє вбрання квітками томатів, а чоловіки дарували коханим червоні плоди помідорів, які вважались яблуками кохання. Сьогодні ж томат — один з найулюбленіших овочів у світі та в Україні. Різноманіття сортів томатів вражає. Томати є на прилавках магазинів круглий рік, проте найсмачніші та найкорисніші, звичайно, літні — сезонні. Це стосується також інших овочів, фруктів та ягід.

— Сьогодні у деяких українських ресторанах подають борщ у качані капусти. Така подача вражає навіть мішленівських шеф-кухарів, які не раз відвідували Київ. А чи створювали українські фарфористи посуд у формі овочів?

— Так. Коростенський скульптор Дмитро Назаров створив столовий сервіз «Зелений» (фото у заголовку), який складається з 23 предметів та розрахований на шість персон, у формі цього популярного овочу. Супова ваза відтворює качан капусти, а глибокі та мілкі тарілки мають форму капустяного листя.

— Які страви, на вашу думку, краще за все подавати у такому посуді?

— Звичайно, голубці, тушковану та квашену капусту, борщ… Проте й інші страви матимуть вишуканий вигляд у такому сервізі. Фігурний посуд нікого не залишає байдужим, бо він незвичайний. Такі речі особливо подобаються дітям, які завжди помічають особливе. Голубці на тарілочці у вигляді капустяного листа — справжня смакота.

— Де сьогодні можна побачити цей незвичайний сервіз?

— Лише у приватних колекціях. На жаль, у моїй його немає. Варто зазначити, що вишукані вінтажні речі з кожним роком стають дедалі ціннішими.

Читайте також: «Створений за мотивами відомих казок дитячий посуд — мрія багатьох колекціонерів», — дослідниця історії українського фарфору Людмила Карпінська-Романюк

«Маслянка у вигляді гарбуза або помідора — справжня окраса столу»

— Щодо капусти, варто додати, що у Стародавньому Єгипті лікарі радили додавати її до раціону не тільки дорослих, а й дітей, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. -- Про її користь писав ще Піфагор. Важко у це повірити, але у давнину капуста була доступна переважно заможним людям. Сьогодні ж це один з найбюджетніших продуктів.

— Чи створювались окремі фігурні предмети посуду?

— Справжня окраса столу — маслянка у формі гарбуза або помідора.

— Колоритно!

— Ще одна цікава маслянка — у вигляді гарбуза — була випущена Городницьким фарфоровим заводом. Вирощувати гарбузи почали в Північній Америці ще кілька тисяч років тому. Гарбуз дуже невибагливий у догляді, його можна вирощувати в будь-якій частині світу, крім Антарктики. Гарбузові квіти їстівні. Існує безліч рецептів фарширування гарбузових квітів та приготування їх у клярі. Без гарбуза, як відомо, не обходився стародавній український звичай сватання. Якщо наречений не подобався, йому вручали гарбуза та він вирушав додому.

«На початку XIX століття картопля ще була настільки рідкісним продуктом, що її дарували на свята»

— Чи потребує фігурний посуд особливого догляду?

— Догляд рекомендується звичайний. Проте варто нагадати, що з улюбленим посудом важливо поводитися делікатно та обережно, щоб він залишався у вас на столі, а не лише у згадках. Сімейний сервіз, що передається від покоління до покоління, — це частина історії родини.

— Яка з робіт з овочевим декором, на вашу думку, найнезвичайніша?

— Декоративна ваза «Картопля» Валентини Трегубової, створена на Коростенському фарфоровому заводі у 1975 році. Висота вази — 24 сантиметри. Цілу низку незвичайних настільних декоративних ваз та кружок Валентина Трегубова розробила до художньої виставки «Слава праці» у 1976 році. У пошуку композиційного рішення авторка поєднала форму побутових предметів з образами живих істот та рослин. Дивовижні та нові за формою, ці порцелянові вироби більше схожі не на побутовий посуд, а на скульптуру. І тут Валентина Михайлівна проявила себе як талановита художниця, надавши сувенірно-утилітарним предметам неповторного індивідуального характеру. До речі, картопля з’явилася в Європі тільки у XVI столітті. Спочатку її вирощували як декоративну рослину, а вживати в їжу коренеплоди почали набагато пізніше. На початку XIX століття картопля ще була настільки рідкісним продуктом, що її дарували на свята. У це важко повірити сьогодні, коли страви з картоплі ми маємо на столі чи не щодня. Але тим і цікава історія…

Раніше колекціонерка та дослідниця історії українського фарфору Людмила Карпінська-Романюк розповіла «ФАКТАМ» про найкрасивіші ягідні дизайни у вітчизняному порцеляновому посуді.

На фото у заголовку: Д. Назаров. Столовий сервіз «Зелений». Коростенський ФЗ. 2001

Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк

1334

Читайте нас у Facebook