«На фронті наш робот „Янки“ зберігатиме життя бійців»: син з батьком створили солдата на колесах, оснащеного зброєю і керованого по радіо

Часто російсько-українську війну називають технологічною. Кажуть, що дрони широко використовувалися у війнах у Ємені, Сирії та Нагірному Карабасі, але ніколи раніше так потужно і масово, як в Україні. Тому країна не лише будує завод із виробництва безпілотників, а й створює свої системи.

На фронті часто виникає необхідність виявити замасковані вогньові точки противника. Робот, який створили фахівець з радіоелектроніки Костянтин Павловський зі своїм батьком Андрієм з Києва, здатен виконувати це та багато інших небезпечних бойових завдань, зберігаючи життя українських воїнів.

- Уявіть: бійці встановили автомат або гранатомет на компактну платформу (возик) на чотирьох колесах, — каже кореспонденту «ФАКТІВ» Андрій Павловський. — Цей возик являється роботом, керування яким здійснюється дистанційно за допомогою радіосигналів. Встановивши на нього зброю, бійці направляють робот (його ще можна назвати наземним дроном), на відстань, скажімо, один кілометр від своїх позицій. Тут слід сказати, що у бійців є пульт керування, оснащений екраном. «Картинка» з відеокамер, якими оснащений робот, передається на цей екран і бійці бачать куди направляти цю машину, що відбувається навколо неї. Отже коли вона від’їде на кілометр, солдати можуть дати команду, щоб робот почав активно маневрувати або відкрив вогонь в бік ворога. Головне, привернути увагу росіян до апарату і змусити їх почати стріляти по ньому. Таким чином вони демаскують свої вогньові точки. Наші зафіксують їх місцезнаходження і або знищать самі, або відправлять координати артилерії. Способів застосування на фронті нашого робота багато: за його допомогою можна влаштовувати засідки, робити проходи в мінних полях або навпаки мінувати, патрулювати територію, евакуйовувати поранених, возити вантажі і багато чого іншого.

«Роботом можна управляти на відстані до 1,5 кілометрів»

— Системи радіоелектронної боротьби ворога здатні завадити бійцям управляти роботом?

— Ясна річ, що здатні. Від фронтовиків знаю, що потужні військові РЕБи здатні подавляти радіосигнали на великій відстані від себе. Але є нюанс важливий для нашого робота: РЕБ гасить радіохвилі на висотах від 6 метрів.

— Тобто він безсилий проти сигналів, які йдуть на висоті нижче 6 метрів?

- Відповім так: велика вірогідність, що він не погасить сигнали, які йдуть низько над землею. Зрозуміло, що літаючий безпілотник він заглушить, зате наземний дрон на радіоуправлінні здатен уникнути дії РЕБів.

Читайте також: «Ми можемо навчити приблизно мільйон солдатів за один рік», — співзасновник компанії Skiftech Юрій Лавренов

— Яка висота вашого робота?

- Він низенький — 25 сантиметрів. До речі, це робить його зручним для контролю за територією: здалеку робота не помітно в високій траві. А от його камери здалеку побачать наближення ворога. Як я вже казав, він невеликий за розміром. Важить не надто багато — 22 кілограми (це без зброї або іншого вантажу).
Важливо, що на нашому роботі може бути розміщено практично будь-яка стрілецька зброя та будь-який тип ручних гранатометів — завдяки універсальному лафету.

Обладнати нашу платформу можна багато чим. Скажімо, нещодавно мене попросили зробити рухливу мішень для тренувальних стрільб бійців. Це нескладно: встановлюєш на нашу платформу мішень і вона зможе переміщуватися, «ховатися», «втікати» від стрільців. Не завадить, крім мішені встановити ще й автомат для страйкболу (військової гри).

— Навіщо?

- Щоб під час тренувань бійців мішень могла «відстрілюватися». Це має практичну користь. Річ у тім, що підготовка солдат в тирі має серйозний недолік — стрілок не отримує там досвіду вогню у відповідь. Через це були, на жаль, випадки, коли навіть спортсмени-біатлоністи, які пішли на війну, гинули, бо не мали досвіду стрільби по ним (хоча вміли дуже влучно стріляти).

— З якої максимально відстані можна управляти цією машиною?

- Це залежить від якості (і відповідно — вартості) антен, передатчиків, посилювачів сигналу. Чим дорожчі ці елементи, тим більша максимальна відстань, з якою можна керувати машино. Вона може сягати 1,5 кілометрів.

— Придумали назву вашому роботу?

— Так, придумали. Я запропонував фронтовикам десь з десяток назв. Вони вибрали «Янки». Це абревіатура. Річ у тім, що наша машина візуально схожа на ящик на колесах — виходить «Янки». Назва коротко, її нею зручно користуватися на полі бою.

— Як з’явилась ідея цього робота?

- Ідея давня: десь у 2003 році я зацікавився надлегкими транспортними засобами, на яких їздити було б безпечніше, ніж на, скажімо, на самокаті. Розробка таких машин врешті стала моїм хобі. Чотири роки тому мій син Костянтин виконав дипломну роботу в Національному авіаційному університеті, в якому він тоді навчався по спеціальності «радіоелектроніка». Робота називається: «Радіокерований колісний апарат». Він повнопривідний, управління ним відбувається за допомогою телефону. Вже тоді з’явився задум ставити на апарат те чи інше обладнання, яке можна було б застосовувати в військових або цивільних цілях.

Читайте також: В російських містах і селах будуть регулярно лунати повітряні тривоги: Дзідзьо та Пономарьов долучилися до проєкту «Крила помсти»

— Цей апарат став основою для нинішньої вашої з сином дистанційно керованої машини для фронту?

- Саме так. Але багато чого ми змінили, зокрема встановили інші системи управління та відеоконтролю. Нинішня модель має кращі параметри по вантажопідйомності, прохідності, можливості монтувати на ній різну техніку (модульним способом). Важливо підкреслити, що ідея цієї розробки належить моєму сину Костянтину. Я допомагаю йому як механік. До того ж я віддав деталі та агрегати, які лишилися в гаражі від роботи над моїм транспортним засобом — електродвигуни, контролери, метал, тощо. Завдяки цим моїм запасам нам не довелося купувати матеріали та агрегати для побудови прототипу нинішнього апарату. Ми вдосконалювали його протягом останніх 4 місяців.

Коли я показував друзям цю машину, то вони сприймали її як радіокеровану іграшку. Через це я попросив військових надати можливість встановити на ній стрілецьку зброю, гранатомет, покласти міни для скидання. Вони надали макети зброї. Потім — посприяли організації стрільб з борту нашої машини спочатку в тирі, а згодом — й на полігоні. Ми зняли ці випробування зі зброєю на відео. Я показав його обмеженій кількості моїх друзів («обмежена» — це людей десь 250). Можливості машини їх вразили, вони почали допомагати хто чим може. Мова йде не тільки про гроші. Допомагали, наприклад, зв’язатися з фронтовиками, які дали нам с сином дуже цінні поради.

— Цікаво, які саме поради дали вам військові?

- Наприклад така: щоб збільшити дальність польоту безпілотників, слід забезпечити з ними зв’язок на великій відстані. Для цього треба, щоб джерело радіосигналу (ретранслятор) просунулося якомога ближче до передової. Як це зробити? Можна встановити на наземний робот (нашу машину) ретранслятор радіосигналу і направити його в бік лінії фронту. Завдяки цьому дальність керованого оператором польоту, наприклад, дрону можна збільшити вдвічі.

«Якщо організувати хоча б мініконвеєр і залучити трьох працівників, то їм під силу буде робити щодня по одному «Янки»

— Як саме за допомогою «Янки» можна робити проходи в мінних полях?

- Виконуючи команди оператора, робот викладе стрічку з мін, а потім поїде собі геть. Далі, треба провести дистанційний підрив цих мін. В результаті детонують всі міни, які знаходяться неподалік. Так буде зроблено прохід в мінному полі без ризику для життя саперів.

— Скільки мін робот може взяти на борт?

- До трьох протитанкових мін, кожна з яких важить 12 кілограмів. «Янки» здатен перевозити різні грузи. Ворог може спробувати захопити вантаж. Але зробити це буде не просто і небезпечно, адже оператор робота зможе дистанційно відкрити вогонь зі зброї, встановленій на «Янки». До того ж просто наздогнати робот вкрай важко, адже він здатен розвити швидкість 30 кілометрів на годину.

— Ваш робот може використовуватися як буксир?

- Може — це доведено на практиці. Ми сідали на нього (щоб колеса міцніше увійшли у зчеплення з дорогою), чіпляли на тросі «Жигулі», і платформа потягнула за собою цей автомобіль. Це підтверджує, що, якщо до нашого робота причепити носилки на колесах, то він евакуює поранених.

— Подібні машини вже існують?

- Так, існують і використовуються на фронті. Принципово вони всі однакові: платформа на чотирьох колесах (як правило, всі вони ведучі). Але ми уважно вивчили недоліки розробок інших авторів. І не зробили їх в «Янки»: зокрема, оснастили його системами амортизації і гальмування. Зробили оригінальні грунтозацепи, які в колісному варіанті нашої машини дозволяють долати досить серйозні перешкоди. Вона навіть може їздити по сходах.

До початку відкритого вторгнення ми з сином планували використовувати цей робот і в цивільній сфері. Наприклад, встановлювати на нього пожежне обладнання, яке за допомогою газу під тиском викидає на 50 метрів пакети з порошком для гасіння вогню (це потрібно, щоб не ризикувати життям пожежного). Але велика війна змусила змінити наші плани.

— Випробовували ваш робот безпосередньо в зоні бойових дій?

- Поки що, ні. Бо наш прототип зібрано зі вживаних запчастин. Це може вплинути на його надійність. Ми не хочемо передавати на фронт апарат, надійність якого викликає хоч найменші сумніви. Наше завдання: зібрати машину з нових комплектуючих, і відправити її в зону бойових дій. Отримати там бойовий досвід використання, на його основі вдосконалити робот і тоді налагодити його масове виробництво. На це потрібні кошти. Закликаємо небайдужих людей фінансово підтримати наш проєкт.

Читайте також: «Користуємося технікою, яка була виготовлена 60 років назад»: як зенітники ЗСУ збивають безпілотники ворога на Донбасі

— Скільки треба часу, щоб розгорнути серійне виробництво?

- В гаражі можна збирати одну машину за тиждень. Якщо організувати хоча б мініконвеєр і залучити трьох працівників, то їм під силу буде робити щодня по одному «Янки». Тобто 30 штук щомісяця.

— Яка собівартість «Янки»?

- За мінімальної комплектації з урахуванням оплати праці двох робітників (слюсаря-збиральника та елекронника) собівартість буде приблизно 2 тисячі доларів. Кращі варіанти комплектації (більш потужні мотори, батареї, якісніші антени, тощо) коштуватимуть суттєво дорожче.

Раніше «ФАКТИ» публікували точку зору Максима Музики, керівника компанії UA Dynamics, що розробила багаторазовий ударний дрон Punisher, який вважає, що у війні дронів ми маємо всі шанси програти росії.

На фото в заголовку Андрій (ліворуч) і Костянтин Павловські в тирі під час випробувань робота «Янки»

Фото і відео надані Андрієм Павловським

3234

Читайте нас у Facebook