«Особливо мені подобається декорувати ложечки макарунами та капкейками», — майстриня Олександра Добарська
Хтось створює дизайнерські світильники та свічки, хтось — мило у вигляді тістечок, які важко відрізнити від натуральних, а хтось — ляльок та лялькові меблі. Чимало майстринь захоплюється нині створенням авторських прикрас.
Й коли милуєшся цими роботами, згадуються слова Конфуція: «Чим би ви не займались у житті, робіть це від усього серця».
Сьогодні співрозмовниця «ФАКТІВ» — харків’янка Олександра Добарська, яка створює з полімерної глини казково красивий декор для чашок та ложечок. У інтерв’ю майстриня розповіла про свою творчість, яка має поціновувачів не тільки в Україні, а й за кордоном.
— Полімерна глина дуже схожа на пластилін, але має властивість твердіти при нагріванні, — розповідає Олександра Добарська. — Зараз велика кількість різноманітних її видів. Для своєї роботи я зазвичай обираю дуже якісну німецьку та бельгійську. Ліплення — це свого роду медитація. Коли починаю ліпити, повністю занурююсь в роботу. Кожна деталь створюється вручну, тому треба все робити старанно і не поспішаючи. Як правило, декор для чашки я створюю два-три дні, а на оздоблення ложечки витрачаю день. Час залежить від складності композиції. Але хочу повторити, що головне правило — не можна поспішати. Робота має бути виконана бездоганно.
— Що найскладніше у процесі створення декору?
— Непросто працювати з дуже м’якою глиною. Вона «пливе» в руках, і дуже складно з неї зліпити те, що задумуєш. Доводиться застосовувати різні «фішки» полімериста, щоб глина почала слухатися. Наприклад, розкачую шматочок до необхідної товщини і кладу його між двома аркушами паперу години на дві-три. Після цього працювати з глиною стає легше.
— Як народжуються ідеї декору?
— Дуже часто надихають книги з ілюстраціями. Іноді велику роль відіграє настрій, наприклад, квітковий — і починаєш створювати троянди або крокуси. Щоб продумати кожну деталь, малюю ескіз. Але це не обов’язково. Трапляється, що беру в руки глину і просто починаю ліпити. В голові вже є певний малюнок, і я його втілюю в життя. Я — естет, обожнюю все красиве. Дуже люблю гарні чашечки та ложечки для кави та чаю. Оздоблювати їх — для мене справжнє задоволення. Особливо мені подобається створювати ложечки, декоровані макарунами, капкейками та морозивом — вони такі веселі, різнокольорові. Якось мені сказали, що мої макаруни виглядають, як справжні.
— Ласувати такою ложечкою десертом — мабуть, особливе задоволення.
— Так. Поціновувачі моєї творчості — переважно жінки та діти, які люблять солодощі. Я і сама люблю солоденьке. А коли ласуєш смаколиком своєю найулюбленішою ложечкою, це вдвічі приємно.
Дітки ж люблять фантазувати. Коли вони їдять своєю улюбленою ложечкою або п’ють зі своєї улюбленої чашечки, то поринають у казкову подорож. Знаю це, бо моєму сину Єгору п’ять років. Мабуть, моє творче натхнення передалось і йому. Він дуже любить зі мною ліпити.
— Ваш декор — тендітна краса. Як доглядати за чашечками та ложечками з таким декором?
— Догляд дуже простий. Такі чашки та ложечки миються з мийним засобом з внутрішньої сторони, а сам декор — лише водою. А от у посудомийній машині мити не можна. Також протипоказано поміщати такі чашки в мікрохвильову піч.
— Чи траплялись у вашій творчості дива?
— Сама творчість — це диво. Як люди виявляють у собі здібності та таланти? Як перша спроба стає початком довгої дороги в новій професії? На ці запитання, як і на інші, котрі стосуються творчості, відповідати завжди важко. Щодо мене, кілька років назад виникло класичне запитання, чим зайнятись у декретній відпустці. Поле творчості дуже велике, а головне, завдяки інтернету можна знайти будь-який майстер-клас та спробувати себе в різних амплуа, про які, можливо, раніше навіть не чула, або чула та не думала цим займатися.
Так трапилося і зі мною. Малювання, флористика, блогерство, рукоділля — вибір широкий, проте важливо знайти свою справу. У флористиці я себе колись пробувала, складання іспиту на водійські права теж позаду. І я вирішила зайнятися рукоділлям. Придбала різноманітні спиці та гачки, голки та паєтки, й головне — безліч яскравих та лагідних на дотик клубків ниток. Були знайдені тематика та зразки, а згодом заведені тематичні сторінки у соціальних мережах. Навіть була придбана спеціальна скринька, бо весь цей скарб треба було десь зберігати. І почалася робота. Килимок та дитячий плед, чохли для стільців та сумка. Але це було не моє.
Тоді я згадала свою знайому, яка прикрашає подарункові горнятка різноманітними фігурками із полімерної глини. Знову був зроблений «предметний шопінг», знайдені зразки, придбана скринька для яскравих брусочків глини, фарб, стразів. І знову спроби: новорічна чашка, горнятко для бабусі… Згодом я знайшла і улюблену героїню — ляльку «Тільду». А через певний час на горнятках з’явились і дівчинка з цирку, і маленька француженка, і атрибутика з твору про Гарі Поттера, а також квіти в усій їх різнобарвності. Нині мої вироби є у поціновувачів у Польщі, Чехії, Німеччині, Великобританії, Іспанії, Франції… Скільки теплих відгуків я отримала! Хіба це не диво?
.jpg "Олександра Добарська: «Справжнє диво – дарувати дітям емоції щастя та віру у дива»")
— Та особливо мене зворушив лист від мами, яка подарувала чашечку з ложечкою донечці на День святого Миколая, — продовжує Олександра Добарська. — Жінка написала, що дівчинка знайшла подарунок під подушкою й не випускає з рук. Тоді я навіть трошки відчула себе полімерною феєю. Цей відгук досі гріє моє серце. Справжнє диво — дарувати дітям емоції щастя та віру у дива.
— Помітила, що у вас на чашках як декор є ляльки різних професій: лікар, вчителька… Як з’явилася ця серія?
— Все почалося з того, що моя знайома попросила мене зробити чашечку для вчительки її дитини. А згодом я отримала замовлення створити горнятко для лікаря. Сподіваюсь, що ця серія матиме продовження.
— Олександро, яке ваше творче кредо?
— Прагну, щоб моя творчість приносила людям і мені радість. Мене надихають усмішки та позитивні емоції людей, які отримують мої вироби у подарунок від своїх рідних та друзів.
Раніше «ФАКТИ» розповідали про творчість Інни Сидорук з Хмельницького, яка розписує тканини у техніці батик, та так гарно, що її вироби відомі не тільки в Україні, а й в Англії, США, Канаді, Німеччині, Італії, Латвії та інших країнах світу.
Читайте також: «Мої вітражні нічники колоритно засяяли по всьому світу», — майстриня Валентина Кулпінова
Фото з альбому Олександри Добарської
1102Читайте нас у Facebook
