«Поліцейський перестав заперечувати очевидне й визнав, що збив Альбіну на переході»: нові подробиці резонансної справи

«Поліцейський міг загальмувати. Але чомусь цього не зробив»

Альбіна Харченко з батьками й молодшими братом та сестрою жила у селищі Коротич Харківської області. Того дня, 2 серпня, вона на велосипеді поверталася із сусіднього Пісочина, де знаходиться театральна студія. Батько Альбіни Анатолій каже, що донька завжди поверталася однією і тією ж дорогою та приблизно в один й той самий час — близько пів на восьму вечора. Але того вечора не повернулася.

— Дружина почала їй дзвонити, але донька не брала слухавку, — розповідає «ФАКТАМ» Анатолій Харченко. — Ми одразу запідозрили, що щось сталося. Альбіна була дуже відповідальною дівчинкою та, якщо з якоїсь причини затримувалася, завжди про це попереджала. Вона знала, що ми з дружиною хвилюємось — особливо зараз, коли в країні війна… Зрозумівши, що щось трапилося, я на мотоциклі поїхав їй назустріч — тим самим маршрутом, яким Альбіна зазвичай їхала до студії та назад. І я був першим із нашої родини, хто побачив аварію…

Коли я під'їхав, там уже стояли дві машини патрульної поліції та «швидка». Я одразу зрозумів, що на місці аварії наша Альбіна. Підійшов до поліцейських, сказав, що я батько… Вони сказали не підходити до тіла й нічого не чіпати. Важко описати мій стан. Мені сказали, що Альбіну на смерть збила машина. Лікарі «швидкої» дали заспокійливі. Водія, який збив дочку, я в той момент не бачив. Та я й не намагався його шукати. Потім приїхала дружина… Єдине, на що мені вистачило сил у тому стані, це зателефонувати до адвоката. Він одразу приїхав і був присутній при перших слідчих діях.

О пів на восьму вечора у серпні ще світло на вулиці, а погода того дня була ясною та сонячною, тому видимість на дорозі була хорошою, каже Анатолій. Чому водій не загальмував, невідомо. Про те, що Альбіна переходила дорогу в належному місці — пішохідним переходом, який добре видно водіям авто, — Анатолій говорив ще в серпні. Наразі це вже офіційно підтверджено експертизами та показами свідків.

— Донька йшла пішки, велосипед котила поряд, — розповідає Анатолій. — Очевидці, яких було декілька, сказали, що вона йшла пішохідним переходом. На жаль, цей перехід не потрапляє до зон видимості встановлених неподалік камер відеоспостереження. Але завдяки камерам поліцейським вдалося відстежити автомобілі, що тоді проїжджали повз, і опитати їхніх водіїв. Усі вони сказали одне й те саме: аварія сталася безпосередньо на «зебрі». Чоловік, який їхав за поліцейським, був першим, хто викликав поліцію…

Сам поліцейський під час слідчих дій спочатку казав, що Альбіна нібито була поряд з переходом, але не на ньому, і «раптово вискочила на дорогу». Але слідчий експеримент за участю свідків і автомобіля Toyota Land Cruiser, який збив дочку, показав, що версія поліцейського ніяк не може бути правдою. Мабуть, зрозумівши, що марно заперечувати очевидне, поліцейський погодився з тим, що Альбіна була безпосередньо на пішохідному переході.

Окремо проводилися експертизи самого автомобіля, перевірялося, чи справні гальма. Вони цілком справні, отже, поліцейський міг загальмувати. Але чомусь цього не зробив.

У поліції сказали, що він не був п'яний, — драгер не виявив проміле в його крові. Аналіз крові теж нічого не показав, хоча його взяли не відразу, а лише о четвертій годині ранку наступного дня. Щодо швидкості, з якою рухалась автівка, то тут версії розходяться. Поліцейський стверджує, що його швидкість була в межах допустимої — 70 кілометрів на годину. Свідки кажуть, що значно вище. Я не можу нічого стверджувати, адже мене там не було. Але не виключено, що саме через швидкість він не зміг вчасно загальмувати.

«Для людини, з вини якої загинула дитина, на мій погляд, це надто м'яка міра»

Попри резонанс у пресі, в серпні 2023 року поліцейському не було оголошено про підозру у скоєнні злочину, що породило побоювання, що справу можуть зам'яти. Не дати цьому статися правоохоронні органи закликали громадські активісти й родичі та знайомі загиблої Альбіни.

— Поліцейському оголосили про підозру після того, як з'явилися результати експертиз, — каже Анатолій Харченко. — Запобіжний захід — нічний домашній арешт. Не можу сказати, що я з цим згоден: для людини, з вини якої загинула дитина, на мій погляд, це надто м'яка міра. Він сам, як відомо, з Києва, і на перші два судові засідання, які відбулися 3 та 31 січня, приїжджав. Але на наступне вже не приїде, бо минулого разу він подав клопотання про можливість присутності по відеозв'язку. Мотивував це тим, що зараз без роботи (він усунений з посади), а їздити з Києва до Харкова та назад — дуже дорого. Прокурор не заперечував, і клопотання задовольнили.

Також для нас незрозуміло, чому на судових засіданнях сторону обвинувачення представляє не прокурор Харківської обласної прокуратури, адже саме обласна прокуратура займалася цією справою, і там добре знають усі її нюанси. Наступне судове засідання відбудеться 28 лютого — саме на день народження нашої Альбіни. Я дуже сподіваюсь на об'єктивний суд. Але той факт, що підсудний тепер може взагалі не приїжджати на засідання, здається мені дивним, м'яко кажучи.

Читайте також: Смертельна ДТП під Рівним: поліцейська на смерть збила жінку на переході

До аварії підсудний працював у Департаменті внутрішньої безпеки Національної поліції України. Як вдалося дізнатися «ФАКТАМ» із власних джерел, через кілька тижнів після трагедії він одружився і зараз його дружина (теж співробітник поліції) чекає на дитину.

Батьки Альбіни мають намір не пропускати жодного судового засідання. Вони наголошують, що їх не цікавлять грошові компенсації та «мирні договори». Єдине, чого вони хочуть, — справедливого суду. Їх підтримують мешканці села, для яких загибель Альбіни стала справжнім потрясінням. Жителі Коротича згадують загиблу як добру та чуйну дівчинку, а керівники театральної студії в Пісочині — ще і як талановиту актрису-початківицю.

— Театр був її любов'ю, — каже Анатолій. — Донька називала його своїм другим домом. Коли два роки тому, на початку повномасштабного вторгнення, я відправив дружину з дітьми (в Альбіни ще є рідний молодший брат і молодша сестра, яку ми взяли під опіку) до Чернівців, Альбіна дуже переживала через розлуку з друзями зі студії, весь час намагалася бути з ними на зв'язку. Дружина з дітьми повернулися через два місяці, коли в селищі стало трохи спокійніше… У травні 2023-го Альбіна з відзнакою закінчила дев'ятий клас. Вона мала багато планів: театр, кулінарія (торік вона виграла конкурс, який проводили у місцевому технікумі на Масляну), англійська (дочка пройшла спеціальний курс і вже була готова викладати англійську дітям дошкільного віку). Складно повірити, що в одну мить усе обірвалося.

Одразу після трагедії, коли ми ще навіть не забрали тіло доньки, на нашого адвоката вийшла дружина поліцейського (на той час ще цивільна). Сказала, що «готова приїхати та вирішувати питання». Ми відповіли, що нічого ні з ким «вирішувати» не будемо. Потім від них була ще одна пропозиція — з натяком на укладання «мирної угоди». Я сказав, що мені не потрібні їхні гроші, бо життя доньки я за них купити не зможу. Нам нема про що розмовляти з цими людьми. Єдине, чого я зараз хочу, — справедливого покарання для людини, з вини якої нашої Альбіни більше немає.

Раніше «ФАКТИ» розповідали про іншу смертельну ДТП, винуватцем якої виявився поліцейський.

Читайте також: «Отримали інформацію про спробу „вирішення“ справи»: у справі судді Тандира, який збив нацгвардійця, понад місяць немає результатів алкотестів

1950

Читайте нас у Facebook